Сивіцький Микола


Рішенням Дубенської міської ради від 30.09. 1997 року присвоєно звання «Почесний громадянин» міста Дубна


Сивіцький Микола, прозаїк, доктор гуманітарних наук



Микола Сивіцький народився 20 вересня 1917 року на хуторі Заболоття

(Підлужжя) Дубенського району.

Захоплювався театром і просвітницькою роботою.

Був слухачем Народного університету в Михайлівці біля Радивилова. Пізніше вступив до Нижчої однорічної рільничої школи у Вацині. У вересні 1939 року повернувся на Волинь. Був обраний головою сільради, на місце солтиса і членом райвиконкому.

20 жовтня 1939 року був арештований. Почалися тюрми в Дубно, Києві, Полтаві, Харкові, Куйбишівській області в Росії, Жигулі над Волгою, а потім Котлас і Воркута.

7 березня 1945 року Микола Сивіцький повертається у Польщу з Дев’ятим запасним полком піхоти, що стояв в Майданку біля Любліна, 15 квітня вирушив на Берлін. Під Оранієнбургом був включений у 5-й Колобжезький полк піхоти ІІ Варшавської дивізії ім. Ярослава Домбровського, пішов на Ельбу. У травні

1945 року коли закінчилася війна, Микола лишився у Польському війську. 2 березня 1946 року приїхав на Дубенщину.

У травні 1953 року закінчив службу у польському війську та присвятив себе літературі. У 1956 року отримав диплом філолога у Варшавському університеті. В червні 1956 року на засновницькому з’їзді УСКТ, секретарем організаційного комітету обрали Миколу Сивіцького, а з 1 липня того ж року почав він працювати на посаді секретаря редакції «Наше слово». Влітку 1960 року звільнено з посади журналіста і переведено на технічну роботу коректора в польській «Газеті Гандльовій». У 1972 році пішов на пенсію.

Микола Сивіцький 5 травня 1983 року в Ягеллонському університеті у Кракові захистив кандидатську дисертацію про життя і творчість Богдана Лепкого.

12 березня 1990 року Головна Рада Наукового Товариства імені Тараса Шевченка у Нью - Йорку обрала Миколу Сивіцького дійсним членом філологічної секції. 27 серпня 1995 року Сивіцький став лауреатом літературної Премії імені братів Богдана і Левка Лепких, у 1996 році лауреатом літературно-мистецької премії імені Авеніра Коломийця.За значний внесок у національно-культурне та патріотичне відродження Дубенщини рішенням Дубенської міської ради від 30 липня 1997 року обрано його Почесним громадянином міста Дубна.

Помер 13 січня 2004 року похоронений у Варшаві.